Britannian puolustusministeri: suorat yhteydet Venäjään vähentäisivät väärinkäsitysten riskiä
Wes Streeting sanoi, että Britannia haluaa lisätä suoria viestintäkanavia Venäjään, mukaan lukien sotilasviranomaisten välille, vähentääkseen väärinkäsitysten ja ескалації riskiä. Hän kutsui Britannian Moskovan-suurlähetystä tärkeäksi yhteydeksi. Samalla monet eurooppalaiset viranhaltijat painottavat Venäjään vastaisten pakotteiden lisäämistä varoittaen neuvotteluista Kremlissä.
Pääkohdat
- Wes Streeting kertoi Financial Timesille, että Britannia haluaa lisätä suoria viestintäkanavia Venäjään.
- Tavoitteena on vähentää väärinkäsitysten riskiä, mukaan lukien sotilasviranomaisten välinen viestintä.
- Streeting piti Britannian Moskovan-suurlähetystä tärkeänä viestintäkanavana.
- Venäjän ja Britannian suhteet ovat olleet jäättyneet helmikuusta 2022 alkaen.
- Venäjän ja Ukrainan viranhaltijat aloittivat Yhdistyneissä arabiemiireissä 10. marraskuuta kaksipäiväiset, Yhdysvaltojen välittämät neuvottelut.
- Estonian pääministeri Kristen Michal kannattaa Venäjään kohdistuvien pakotteiden lisäämistä neuvottelujen sijaan.
- Suomen presidentti Alexander Stubb ja Norjan pääministeri Jonas Gahr Støre puhuivat 27. lokakuuta Vladimir Putinin kanssa.
Miksi tämä on tärkeää
Ehdotetut suorat sotilailliset viestintäkanavat voisivat vähentää väärinkäsitysten ja tahattoman eskaloinnin riskiä Britannian ja Venäjän välillä. Britannian aloite erottuu myös laajemmasta eurooppalaisesta keskustelusta, jossa osa poliitikoista painottaa pakotteita ja varoittaa Kremlin kanssa käytävistä neuvotteluista. Se on yritys säilyttää yhteys Moskovaan lähes jäättyneissä suhteissa.
Mitä tapahtui
Britannian puolustusministeri Wes Streeting ilmoitti Financial Timesille, että Britannia haluaisi enemmän suoria viestintäkanavia Venäjään, myös sotilasviranomaisten välille. Hänen mukaan näin voitaisiin vähentää riskiä, että molempien osapuolet tekisivät väärän tulkinnan tilanteesta. Streeting piti Britannian Moskovan-suurlähetystä важливим каналом комунікації.
Ситуація розгорнулася на тлі заморожених відносин між Москвою та більшістю європейських столиць, зокрема Лондоном, які тривають із лютого 2022 року. Натомість у сховищному форматі процес уже просунувся: російські та українські посадовники розпочали в ОАЕ дводенні переговори за посередництва США. Паралельно низка європейських політиків наголошує на санкційному тиску та безпеці Східної Європи.
Näin ukrainalaiset lähteet kertovat asiasta
Українське висвітлення подає британську ініціативу як частину ширшої європейської дискусії про те, чи підтримувати комунікацію з Москвою, чи натомість посилювати санкційний тиск. Висвітлення протиставляє різні позиції: підтримку санкцій, застереження щодо переговорів і нещодавню розмову Володимира Путіна з керівниками Фінляндії та Норвегії.
Näin kansainväliset lähteet kertovat asiasta
Міжнародне висвітлення зосереджується на поясненні британського міністра оборони щодо додаткових військових комунікацій, які мають зменшити ризик прорахунків. Воно також окреслює ініціативу в контексті заморожених відносин Росії з Європою та ролі Росії у переговорах з українськими посадовниками в ОАЕ за посередництва США.
Tausta
Відносини між Москвою та більшістю європейських столиць, зокрема Лондоном, перебувають у замороженому стані з моменту початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну в лютому 2022 року. На тлі цього стану окремі європейські лідери все ж підтримують контакти з Москвою: президент Фінляндії Александр Стубб і прем'єр-міністр Норвегії Йонас Гар Стьоре ініціювали 27 жовтня телефонну розмову з Володимиром Путіним. Водночас Крістен Міхал закликав Європу посилювати санкційний тиск, а Радослав Сікорський попередив про небезпеку переговорів без урахування інтересів Східної Європи у сфері безпеки.